Главное меню:
Вірші - Poems
Було майже п'ять, я підвівся
Було майже п'ять, я з постелі підвівся
До вітальні зайшов, випив чашку води.
Зазирнув у вікно і на мить зупинився,
У далекі часи полетіли думки.
Як прекрасно подумати тільки:
Він воскрес, Він воскрес, Він воскрес.
Я дививсь у вікно, піднімалася зірка,
І згадав я тоді, той обтесаний хрест.
І згадав я багряні ті хмари,
Які Сина закрили від Батька Його.
Але… Він воскрес, і той ранок
Був так схожий до ранку мого.
Сонце сходило - хмари тікали,
Заблищали росинки, мов сльози Землі.
Як багато тоді ще не знало,
І як зараз, пізнавши, багато втекли.
В тихий ранок, натхнену годину
Переповнилось серце моє похвали.
На Голгофській горі кров'ю Божого Сина
Я омитий навік, щоб спастись!
14.04.2009р. Ц.Р.