Главное меню:
Вірші - Poems
Останній крок…
По вузьких вулицях, низинах і висотах
Рознісся шум від вигуків дітей.
Тіснився люд, і на численних поворотах
Вже не пройти, крізь натовпи людей.
Та все ж вона, з’явилася в проході,
В руках тримала пляшечку якусь.
Втомившись жити у гріховній насолоді,
Казала: годі вже, я зізнаюсь.
Я більш не можу так, не хочу і не в силах,
Нести тягар гріхів моїх тяжких.
Побачивши Його, відразу попросила б
Пробачення у ніг Його Святих.
І ось ще поворот, за ним оселя.
Диявол в серце забиває гострий цвях.
Великі двері, чути Фарисеїв,
Єством її оволодів великий страх.
Мов статуя стоїть, поколота із каменя,
Окам’яніло все, лише сльоза біжить.
Душа гріхом, порізана, поранена,
Бажає йти та тіло, наче впаяне стоїть.
Останній крок, але земля не відпускає:
все пекло встало по велінню сатани.
І лиш на небі Бог Єдиний знає,
Як тяжко їй було порвати кайдани.
І ось, нарешті, крок, відкриті двері,
Мости попалені, доріг назад нема.
Але диявол поглядом сердитих фарисеїв,
Хотів розрізати дорогу до Христа.
Але вона змогла, добігла, не здалася.
Не смілим кроком до Ісуса підійшла.
І миром ноги мазати взялася,
Хотіла говорити, та в безсиллі знемогла.
До ніг припавши міцно, гірко заридала,
Здається, було видно, як летить сльоза.
Хтось засудив, але сьогодні вона знала,
Ісус для неї є Спаситель, не суддя.
«Чого прийшла, чому ось так ридає?»
Усі подумали. Але ніхто не знав,
Що це душа із Богом розмовляє,
Що в ті хвилини Бог її прощав.
Вона перемогла, зробила кроки в вірі
Камінне серце стало плотяним
Скажи відверто: я безсилий
І на коліна стань сьогодні перед Ним
Зроби свій вибір – смерть або життя,
Поглянь на хрест, що на Голгофі друже.
Там ллється кров, пречиста кров Христа,
Залиш гріхи, не будь таким байдужим.
Невже сьогодні знову стріли сатани,
Повалять тебе в рів багнюки і гидоти?
Невже поранять знов тебе вони?
Невже ти проти щастя, миру проти?
Пройдуть роки, уся трава зів’яне
Нестане сонця, місяця, зірок.
Ти завжди говорив: «Мені ще поки рано»
А був потрібен лише перший крок!
16.09.2008р.Ц.Р