Благодійна організація <Будинок милосердя>

Закриті вуста

Чи то здавалося мені, чи так було,
Що ліс співав гойдаючись верхами.
Загомоніло все, все загуло
Лиш я стояв з закритими вустами.

На небі місяць, зорі - все живе.
Здалось мені, що все заговорило.
Здалось, що все навік святе.
Лиш я, як птах безкрилий.

Дивлюсь, сніг падає, згинаючи гілки,
Прислухався, а він шепоче ніжно, тихо,
Що Бог живий, Що Бог святий,
Що все створив мені на втіху.

Усе співало, славило, гуло,
Лилась мелодія холодними вітрами.
Який чудовий був псалом,
А я стояв з закритими вустами.

Чи то сльоза була, чи просто сніг
Торкнувшись до обличчя, стік водою?
Не знаю... Та знаю, що то гріх,
Коли вуста не сповнені хвалою.

Коли навколо усе мертве і живе,
Творцю хвалу несе віками.
Прости, Господь, дитя Твоє,
Яке стоїть з закритими вустами!




25.01.2011р.